У ряді дивних смертей українських політиків, що відбуваються останнім часом із завидною сталістю, з’явилася ще одна. Зненацька вмер Ігор Плужников, депутат Верховної Ради, член опозиційної СДПУ(о) і власник провідного телеканала України.

Процвітаючий бізнесмен, що представляв одну з тих політичних чинностей, на якій ще недавно стояла влада Леоніда Кучми, із приходом нової влади відразу виявився в опозиції, і не тільки політичної. Його ім’я мало що скаже російському читачеві, та й не так багато читачеві українському, якщо не згадати два моменти.

Плужников був одним з тих, хто на паях з В.Медведчуком (колишній глава АП Кучми) і Г.Суркісом фактично створили й розкрутили Соціал-демократичну партію України (об’єднану). Причому настільки професійно, що будучи в 1998 році партійним проектом, яких було і є багато в Україні, уже до 2002-му вона стала предметом заздрості й супротивників і союзників, перетворившись у більш ніж 300-тисячну СДПУ(ПРО), при цьому, на той час практично не маючи можливості обпертися на т.зв. адмінресурс в областях.

Один мій знайомий, якому вдалося в 2001 році попрацювати політконсультантом на цю партію, повернувшись у Москву, розповів, що його вразило найбільше те, що керівники українських соціал-демократів у простому спілкуванні не дозволяють засумніватися, що вірять в ідеали, проголошені ідеологією соціал-демократії. При цьому вони залишаються тверезими прагматиками, як і годиться далеко небідним бізнесменам. Можливо, до таких людей відносився й Плужников. Втім, допускаю, що його прагматизм був просто націлений на кілька років уперед, на відміну від багатьох, у тому числі й наших політиків, які хочуть все й зараз.

Звичайно, політична складова, для багатьох раптової, смерті одного із заступників і найближчих друзів Віктора Медведчука могла також послужити її причиною. Весь період, з тих пір як колишня опозиція перейшла у владу, вигуки про знищення їхнього політичного супротивника - СДПУ(о), звучать із завидною сталістю. А звільнення й навіть арешти членів партії стали вже звичними. Так що бізнесова версія, що здається цілком природної й реальної, швидше за все також має й політичний підтекст.   Як завжди, риторичне питання: кому це вигідно?, може розставити якщо не всі, то багато крапок над i…